Який фрукт зображений на фото?

А його запах просто "божественний"🤣🤣

доброго дня друзі . я знав точно відповідь тому що дивився світ навиворіт. Дякую за увагу,

., Вікіпедія...

"На лицо ужасные, добрые внутри". Смедючі зовні, смачні всередині.

запах ще кращій ніж у скунса а смак райська насолода

дякую ютубу

Molli, не сровним со вкусом😉

Space Nature, 😱

Ілля, ага це точно

Player #32845527, ну і не кажи

яблуко Адама

Дякую орлу і решці за правильну відповідь

Це дуже легко😏

Життя рослин. У 6-ти т. Т. 5. Ч. 2. Квіткові рослини / Під ред. А. Л. Тахтаджяна. — М.: Просвещение, 1981.

Плоди деяких видів їстівні. Перший європейський дослідник, який в 1700-х роках вперше скуштував цей фрукт назвав його «королем фруктів». Смакдуріана нагадує мигдалевий крем з добавкою сиру, підливки з цибулі, вишневого сиропу та інших важко сумісних продуктів. Їсти м'якуш радять приблизно так, як п'ють горілку: видихнути повітря, швидко взяти дуріан до роту, тільки після цього вдихати. Він настільки смердючий, що в Сингапурі за носіння дуріана в громадських місцях накладається штраф у 500 сингапурських доларів.[1] Англієць, що відвідав Сіам в 19 столітті так описує свої враження від аромату дуріана: «це схоже на поїдання оселедцяз сиром з пліснявою над відкритим каналізаційним люком». Але, як стверджують шанувальники цього фрукту, якщо подолавши огиду, ви все-таки спробуєте м'якуш дуріана, Ви відчуєте «божественний» смак. Тайцістверджують, що дуріан, насправді, солодкий на смак і схожий на солодкий крем з яєць і молока. За словами відомого натураліста Альфреда Рассела Воллеса «Спробувати дуріан — це отримати кардинально нові відчуття, і поїздка на Схід варта цього.»[2]  Квітки дуріана  Плоди дуріана  Дуріан  Поживна, дієтична цінністьРедагувати Плоди дуріана містять, г/100 г: вуглеводи — 34, у тому числі цукри — 12; білки — 1,8—2,7; жир — 1,0—1,8; мінеральні речовини— 1,1, серед яких багато калію (600 мг/100 г) і заліза (1,0 мг/100 г). Плоди дуріана містять порівняно багато вітамінів: мг/100 г: С — до 40; р-каротин — 1,5; Bj — 0,45; В2 — 0,35; нікотинамід— 1,2. Ене

У Таїланді розповсюджені такі сорти дуріана: Мон Тонг, Ган Йао, Чані Мон Тоне. Плоди виду Ган Йао середнього розміру з довгою плодоніжкою, м'якуш сметаноподібний солодкий. Плоди Чані, Мон Тонг великі, м'якуш щільніший, жовтого кольору, дуже ароматний.

Види роду — великі, слабо розгалужені, вічнозелені дерева з коріннями-підпорами і простими листками, які сягають у висоту до 30 м і більше. Квітки великі, білого або червоного кольору, розвиваються на стовбурах або великих гілках, розкриваються до вечора і запилюються кажанами і бджолами.  Колючки на плодах Плоди дуріана досягають в діаметрі до 20 см, довжина— 15—35 см, ширина — 13—15 см, маса — 2—5 кг, мають подовжено-овальну або округлу форму. Вони мають дуже тверду оболонку і вкриті потужними колючками, що захищають вміст недостиглого плоду від тварин. Розкривається плід п'ятьма стулками світло-жовтого або кремового забарвлення, по краю яких розташовані біло-жовті 2-4 насінини з м'ясистим придатками — арилусами, за розміром подібні до каштану. Плоди дуріана, незважаючи на огидний запах, який виключає їх зберігання в закритих приміщеннях, вважаються найціннішими в Південно-Східній Азії фруктами. Плодоніжканевелика, товста. Шкірка товста, вкрита короткими, шилоподібними м'ясистими виростами довжиною до 1,5 см. Колір шкірки темно-зелений, світло-зелений, оливково-зелений, темно-жовтий.

Батьківщина дуріана — екваторіальна частина теплих вологих тропіків Південно-Східної Азії. Зростає в тропічних джунглях Індонезії, Малайзії, Таїланді та південних Філіппінах.

Дуріан роду Durio Adans отримав назву від малайської назви дерева і його плодів — «дуріон». Назва Дуріан цібетиновий — zibethinus — походить від слова «цібетин» — пахучої речовини, яку виділяють залози хижака, ссавця — цівети. Синоніми і місцеві назви: дуріон, смердючий плід, деревинний сир, цібетний фрукт.

Дуріа́н (Durio) — рід рослин родини Мальвові, що включає в себе близько 30 видів, які ростуть у дощових тропічних лісах Південно-Східної Азії.

Дуже легко!😏