Хто вперше ввів термін "Зміна парадигм"?

не чув такого

ПрАвильну відповідь я прО100 вгадала!😀

Важке питання

це томан кун

Player #40822649, читай вище :)

я не знала ого

Гастон Башляр (27 червня 1884 — 16 жовтня 1962) — французькій філософ, дослідник психології художньої творчості, дослідник поетичних текстів.Діяльність: філософ, поет, письменник, викладач університету, Q63755505, математик, фізик, літературний теоретик. За способом мислення Башляра вважають раціоналістом. Він все життя намагався оновити раціоналізм, зробити його динамічнішим та гнучкішим. Творчість цього філософа неможливо віднести до якогось конкретного напряму філософії. Одна з головних думок — цілісність людської діяльності. Він вважав, що поетична уява не похідна, а основна сила людської природи — сила природна та матеріальна. Башляр стверджував: для того, щоб зрозуміти людину, потрібно дізнатися про її уяву та мрії. Для Башляра було важливо створення «фізики уяви», яка спиралась би на асоціації, які йдуть від предмета. Головна умова «матеріальної уяви» — співпереживання та залученість. Відсутність уяви, за Башляром, така сама хвороба, як і психичний розлад. Філософ вважав, що психоаналіз повинен зосереджуватися не на минулому, а на майбутньому, не на труднощах формування особистості, а на формуванні її знову.

які не можуть бути спростованими всередині програми, і «запобіжного пояса» допоміжних гіпотез ad hoc, що видозмінюються та пристосовуються до контрприкладів програми. Еволюція конкретної програми відбувається за рахунок видозміни та уточнення «запобіжного пояса», руйнування ж «жорсткого ядра» теоретично означає скасування програми й заміну її іншою.

Імре Лакатош народився у м. Дебрецен у єврейській родині, учень Дьордя Лукача. Під час Другої світової війни був учасником антифашистського Опору. В цей же час через розпочаті переслідування євреїв (його мати і бабуся загинули в Освенцимі) був змушений змінити своє прізвище Ліпшиц на Молнар, потім на Лакатош (це ж прізвище носив прем'єр-міністр Геза Лакатош, який виступив проти знищення угорських євреїв). Існує й інший кут зору, за яким «пролетарське» прізвище Лакатош (Слюсар) він прийняв, улаштувавшись на роботу в уряд Угорської народної республіки. Після війни навчався в аспірантурі Московського університету під керівництвом С. О. Яновської. Короткий час був функціонером Міністерства освіти комуністичної Угорщини. В цей час він перебував під сильним впливом ідей своїх співвітчизників Дьордя Лукача, Дьордя Пойа і Шандора Корачоня. В часи культу особистості Ракоші в 1950–1953 був «незаконно» репресований як «ревізіоніст» і перебував в ув'язненні. Під час Угорської революції 25 листопада 1956 втік на Захід через Австрію. З 1958 р. постійно жив у Великій Британії, з 1969 — професор Лондонської школи економіки і політичних наук. Помер у 1974 р. у віці 51 року від крововиливу в мозок. Головна праця — «Методологія дослідницьких програм». Запропонував альтернативу поглядам Куна та обмеження методу фальсифікації. Лакатош описав науку як конкурентну боротьбу «науково-дослідних програм», що складаються з «жорсткого ядра» апріорно прийнятих у системі фундам фундаментальних припущень,

Карл Поппер нар.28 липня 1902, Відень — пом.17 вересня 1994, Лондон) — британсько-австрійський філософ, логік і соціолог. Народився в Австрії. До 1937 працював у Відні, з 1946 до середини 70-х — професор Лондонської школи економіки і політичних наук. Автор і представник школи «критичного раціоналізму» — спроби конструктивного теоретичного подолання логічного позитивізму. Єврей. Агноцистизм. Школа / Традиція аналітична філософія критичний раціоналізм · Спростовуваність Еволюційна епістемологія.Основні інтереси:епістемологія філософія науки соціальна філософія політична філософія філософія розуму.Значні ідеї:Спростовуваність гіпотетично-дедуктивний метод Відкрите суспільство.Вплинув майже на всю філософію науки після 1930-их. Головною метою філософії бачив вивчення зростання наукового знання, особливо — наукової космології. Остання виявляє собою проблему пізнання світу, включаючи нас самих (і наше знання) як частин цього світу. На думку Поппера, не існує особливого методу філософії — є метод будь-якої раціональної дискусії з чіткою постановкою питань і критичним аналізом пропонованих рішень. Запропонував принцип фальсифікації (принципової спростованості будь-якого твердження) на противагу принципу верифікації. Стверджував органічну єдність теоретичного й емпіричного рівнів організації знання, а також гіпотетичний характер і схильність до помилок (принцип «фалібілізму») будь-якої науки.

і хто на таке питання може впевнено відповісти?